Українські звичаї та традиції

Духовну культуру і побут українського суспільства неможливо уявити без звичаїв та різноманітних обрядів. Виділяють три типи обрядовості:

  • Трудові свята і обряди Українські звичаї та традиції

    Це органічна складова святково-обрядової культури українського народу, взаємозв`язок свят та роботи, сягає доісторичних часів. Тісно пов`язана із календарним циклом сільськогосподарських робіт. Обряди неодмінно супроводжували вушко оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив тощо. У селянській сім`ї трудові традиції та обряди були справжньою школою для підростаючого покоління. У процесі виконання ритуальних дій дитина здобувала Перші трудові навички. Усім розмаїттям своїх художніх, емоційних, атрибутивних, пісенно-музичних засобів трудові свята сприяли вихованню у молоді любові до нелегкої хліборобської роботи, до землі, прищеплювали своєрідний "кодекс хліборобської честі".

  • Сімейна обрядовість сімейні традиції

    Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, котрі в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім`ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось з членів сім`ї. Основні елементи сімейної обрядовості — родильні, весільні та поховальні і поминальні обряди. Крім них, у сім`ї нерідко відзначалися події менш важливого значення: входини, пострижини, вступ до парубоцтва й дівоцтва, повноліття, срібне та золоті весілля.

  • Календарна обрядовість Українські звичаї та традиції

    Календар святий визначався аграрним устроєм життя. Селяни нерідко замовляли хресний хід й молебень у полі до початку оранки, сівби, перед початком жнив. Відмічали день святого, ім’ям якого був названий місцевий храм.